Сценарій випускного вечора

(Звуки морських хвиль і приємної мелодії) 
-
Ведуч.
Шановні гості, 
Вітаємо усіх на святі, 
Яке зібрало нас усіх 
Крилату юність привітати. 

Ведуч.

У червневий день погожий,

Школо рідна, ти так схожа

З кораблем, що вдаль пливе.                                

Ведуч.

Веселий вітер кличе у дорогу

В життєвий океан бурхливий, непростий.

На серці радість і якась тривога –

Вітрила підіймає наш парусник шкільний.

Ведуч.

Ви чуєте, як десь шумлять 
Грайливого дитинства хвилі – 
Гойда їх океан надій, 
Штовхаючи корабель мрії. 
Ведуч
Ось він вже близько підплива, 
Останню роблячи зупинку, 
Бо довго подорожував – 
Років з 11 невпинно

Звук корабля………

Адмірал. (голос за сценою) Доброго дня, шановні пасажири! Вас радо зустрічає  адміралтейська компанія цивільного морського флоту «Море знань». Наш лайнер слідуватиме від гавані острова «Дитинство» до головного порту в океані «Мрії». Екіпаж корабля у складі капітана………………… ……………………… і його чарівної помічниці…………………………….                                        бажає вам приємної подорожі!

Увага! Товаришу капітане, прошу вас перейняти керування судном на себе, по прибутті до пункту призначення наказую особисто доповісти про виконання завдання. Щасливої дороги!

Вихід ведучих

Ведуч

Доброго дня, шановні пасажири нашого корабля! Дякуємо вам за те, що вибрали саме нашу компанію для морського круїзу.

Ведуч

За спеціальним замовленням від імені особи адміралтейства були оформлені 6 квитків для випускників 2018 року. Наша компанія застосувала всі необхідні заходи по наданню вищого рівня комфорту всіх присутніх на борту нашого лайнера.

Ведуч.Радіотехнічні служби корабля чекають сигналу, щоб показати нам, як готуються гості піднятися на шлюпку нашого судна. А ось і він.

Соціальний устрій і господарське життя Київської Русі.

Історія України 7 клас

Тема:   Соціальний устрій і господарське життя Київської Русі.

Мета: ознайомити учнів з особливостями політичного та соціального устрою Київської Русі визначити групи (верстви) населення: при­вілейовані та непривілейовані; повноваження державних органів; підвести учнів до розуміння форми правління Київської державу — феодальна демократія. Сформувати уявлення про господарське життя; формувати в учнів за­цікавленість у пізнанні нових явищ, подій та процесів; виховувати повагу до історії рідної країни.

Тип уроку: комбінований.

 Обладнання: схема будинку для «відбудови» соціальної структури, тексти (допоміжні матеріали) із назвами со­ціальних верств населення, підручник історія України, атласи

Хід уроку

         І Організаційний момент

ІІ Актуалізація чуттєвого досвіду учнів.

Завдання учням.

1.   Знайдіть у назві теми уроку нові, невідомі для вас поняття. («Політичний, соціальний устрій».)

2.   Висловіть припущення щодо значення цих тер­мінів.

3.   Прочитайте визначення цих термінів (записані на дошці) і зробіть висновки щодо відповідності ваших припущень науковим поняттям.

Політичний устрій — організація влади в державі. Соціальний устрій (структура) — поділ населен­ня на великі групи, які різняться своїми правами й обов’язками.

Перевірка завдання.

Слово вчителя. Держава Київська Русь виникла у IX ст. Наприкінці IX ст. у Києві утвердилась династія норманського походження — Рюриковичі. Почався процес повноцінного державно-політичного життя ру­сичів. Відбувалось формування структури суспільства, затверджувались органи влади. Становлення єдиної держави сприяло розвитку господарства.

IIІ          Власне цілепокладання.

Завдання учням.

—        Поставте запитання, на які в ході уроку ви хотіли б одержати відповіді.

Наприклад:

1.         Які органи влади сформувались у державі?

2.         Які функції вони виконували?

3.         На які групи поділялось населення? Чим відрізнявся їхній стан?

4.         Які галузі господарства були більш розвинуті?

5.         Що вивозили до інших країн руські купці? А що завозили?

Учитель записує сформульовані учнями запитання на дошці, доповнює пропозиції учнів. Наголошує, що дати відповідь на поставлені запитання є завданням уроку.

Декабрист О.Якубович

Розділ. Від липівських краєвидів до Кавказських гір.

Липове…Чарівний куточок поліського краю. Тут гармонійно сходяться ліси, луки, поля. Село має давню історію. До нашого часу тут зберігся один з найбільших некрополів часів Київської Русі. За часів Гетьманщини воно є ранговим і значиться у віданні генерального судді Носа. У ХVІІІ столітті Липовим володіє генеральний бунчужний Яків Лизогуб.  Його син Ілля, прилуцький полковник, після смерті першої дружини Тетяни Іванівни Рачинської, яка померла у 1761 році, вдруге одружується з Катериною Яківною Якубович. Молоду  дружину він привозить у село Липове. У 1781 році Ілля Якович помирає і село, як і хутори Березовицький, Бобровицький та Олавський переходять у володіння вдови.  Лизогубиха в свою чергу відписує Липове у 1791 році внуку покійного чоловіка Івану Лизогубу. Та згодом з невідомих причин вона анулює цей заповіт і передає маєток у 1801 році своєму небожеві ротмістру Івану Олександровичу Якубовичу.                                       Рід Якубовичів має давню історію. Яків Дем’янович Якубович був Генеральним осавулом Війська Запорізького в 1740-1757 рр.  Мав п’ять синів та дві доньки. Його син  Олександр (1739-1810) - останній  полковник  Прилуцького полку. Брав участь у російсько – турецькій війні, відзначився  мужністю і відвагою при взятті турецької батереї, командував козацьким загоном.  В 1783 році він вже генерал-майор. Учасник генерального опису України графа П.Румянцева. Згодом іде у відставку, живе в Прилуцькому повіті і має 317 душ селян. Його дружина Марія Михайлівна,  дівоче прізвище Іваненко, була донькою бунчукового товариша Михайла Григоровича  Іваненка і внучкою Григорія Івановича Іваненка, брацлавського полковника, родичі якого були сподвижниками Богдана Хмельницького.

Про  їхнього сина, Івана Олександровича Якубовича,  ротмістра, роменського повітового предводителя  дворянства, мало що відомо. Він мав  володіння  у Чернігівській і Полтавській губерніях  з  1200 кріпаками. 

          В такій  відомій родині і народився майбутній декабрист Олександр Іванович Якубович

Липівські водойми

Липівські водойми

   Липове …

          Чарівний куточок поліського краю. Село, що розкинулось на правому березі річки Ромен та на чотирьох горах - Білій, Кедевій, Семіньковій та Турсуновій, і досі манить до себе сивиною віків. Липівські ландшафти віють затишком і поетичністю. Тут гармонійно сходяться ліси, луки і поля. Споконвіку тут було привілля для випасу худоби і бортництва, була вода і трава. Немає сумніву, що з цього і починалось село.

Перщі мешканці, як гадають з’явились тут у VІІІ столітті. Це було досить велике слов’янське поселення сіверян, на той час добре захищене річкою,  з півночі  - болотом, а з заходу і півдня - густим лісом. Люди займалися землеробством, скотарством, полювали і рибалили. Так склалось, що не могли вони прожити  без найціннішого скарбу на землі – води.

 Липівські водойми... Вони чарують око своєю неповторністю, особливою природою, приваблюють до себе рибалок, а влітку дітей, що бавляться в теплих хвилях ставків: Лисогірського, Калиманового, Старого Білогорського та Нового  Білогорського. Так сталось, що сама природа потурбувалась про відповідний ландшафт для водойм. Яри, балки, круті схили дали можливість моїм односельцям користуватися всіма дарами природи.

Тести для підготовки до ЗНО

Тести за темами історія України