Сценарій випускного вечора

(Звуки морських хвиль і приємної мелодії) 
-
Ведуч.
Шановні гості, 
Вітаємо усіх на святі, 
Яке зібрало нас усіх 
Крилату юність привітати. 

Ведуч.

У червневий день погожий,

Школо рідна, ти так схожа

З кораблем, що вдаль пливе.                                

Ведуч.

Веселий вітер кличе у дорогу

В життєвий океан бурхливий, непростий.

На серці радість і якась тривога –

Вітрила підіймає наш парусник шкільний.

Ведуч.

Ви чуєте, як десь шумлять 
Грайливого дитинства хвилі – 
Гойда їх океан надій, 
Штовхаючи корабель мрії. 
Ведуч
Ось він вже близько підплива, 
Останню роблячи зупинку, 
Бо довго подорожував – 
Років з 11 невпинно

Звук корабля………

Адмірал. (голос за сценою) Доброго дня, шановні пасажири! Вас радо зустрічає  адміралтейська компанія цивільного морського флоту «Море знань». Наш лайнер слідуватиме від гавані острова «Дитинство» до головного порту в океані «Мрії». Екіпаж корабля у складі капітана………………… ……………………… і його чарівної помічниці…………………………….                                        бажає вам приємної подорожі!

Увага! Товаришу капітане, прошу вас перейняти керування судном на себе, по прибутті до пункту призначення наказую особисто доповісти про виконання завдання. Щасливої дороги!

Вихід ведучих

Ведуч

Доброго дня, шановні пасажири нашого корабля! Дякуємо вам за те, що вибрали саме нашу компанію для морського круїзу.

Ведуч

За спеціальним замовленням від імені особи адміралтейства були оформлені 6 квитків для випускників 2018 року. Наша компанія застосувала всі необхідні заходи по наданню вищого рівня комфорту всіх присутніх на борту нашого лайнера.

Ведуч.Радіотехнічні служби корабля чекають сигналу, щоб показати нам, як готуються гості піднятися на шлюпку нашого судна. А ось і він.

Мама

Нехай радіють ниви колоскові,

В житті хай будуть злагода і мир.

На чистому, як сонце, рушникові

Дозвольте вам піднести хліб і сіль.

Тато

Прийміть від нас цей хліб святий

як символ життя й достатку.

Пронесіть його з гідністю через життя,

 Будьте щасливі й багаті

Запрошуємо вас на свято

 Ведуч

Під вишиті узори рушників,

Розстелені на щастя матерями!

Ідіть вродливі, гарні і стрункі

Випускники – дві тисячі 18 року!

Ведуч

А хто ж ті славні моряки, 
Що не боялися негоди 
І сміло 11 літ 
Пройшли усі морські пригоди? 
Ведуч
Ті люди – непроста еліта, 
Вони розумні й чарівні! 
Вітаймо! Це – ваші діти 
З керівником незмінним на чолі!

Ведуч

Отже,  зустрічаймо:( Вихід і представлення випускників )

1      Мневця Віталія – підкорювача точних наук

2      Огія Івана  - володаря сценічного жанру

1      Чирву Вікторію –найчарівнішу  серед чарівних

2      Смовського Тараса -   лицаря  доброти та  спокою

1      Чижика Едуарда – спортивну  гордість школи

2      Прядку Бориса – дослідника  наукових глибин

Ведуч  Сьогодні наші випускники відправляються в дорогу з острова «Дитинство», який омивається водами океану шкільних знань.

 Ведуч
По слідах героїв Гріна,
Сторінками добрих книг
Ви під парусом незримим
Йшли вперед із року в рік.
Ведуч

 Оголошуємо радо,
Що на нашім кораблі
Зараз буде вся команда
з контр-адміралом  на чолі. 

Ведуч  Шановні пасажири! Нам приємно сповістити, що сьогодні на нашому кораблі  знаходяться почесні гості.

Це велика честь приймати пасажирів такого рівня на нашій палубі. То ж запрошуємо для проведення урочистої частини: директора школи,  заступника директора з навчально – виховної роботи 

  ___________

Ведуч   Шкільні роки... Як непомітно вони промайнули!.. І незабаром усім нашим колишнім школярам доведеться складати перший власний іспит на дорослість. Як складеться їхнє самостійне життя відомо тільки небу і зіркам. Хочеться вірити, що кожен з наших випускників народився під щасливою зіркою.
Ведуч Отже,  наші випускники у залі  і урочистості почати час.

Ведуч        Слово надається директору школи 

Гімн

Ведуч    Для оголошення наказу по школі про випуск учнів 11 класу слово надається заступнику директора з навчально – виховної роботи 

(Оголошується наказ).

Заступник директора школи

Від імені адміністрації пароплавства висловлюю подяку всім учасникам морської подорожі. Бажаю, щоб наші пасажири впевнено почувалися в океані «Мрії», щоб твердо стали на ноги на будь – яку поверхню материка, щоб будь – які вітри не перешкодили їм дістатися мети, наказую вручити атестати.

                   (Директор вручає атестати, похвальні листи).

Ведуч                   До нас на свято гості завітали.
                             Випускниками теж вони колись були:
                             Навчалися, знання і вміння здобували
                             І радістю бадьорою цвіли.
 Ведуч

 До  слова запрошується  сільський голова _____________

Ведуч

 Слово   надається_____________________________________________________

Ведуч

Ще юний ти. Біля причалу
Стоїш, готовий відплисти.
Подумай з самого початку,
Які залишиш ти сліди.

Ведуч
Майбутнього не кинь напризволяще,
Згадай, який ти скарб йому несеш, -
Згадай про тих, кому траплялось важче,
Тобі не легше стане, але все ж…

Ведуч
Можливо, будуть шторми, ще, можливо
Не осягнеш нової висоти,
Та треба йти спокійно і сміливо.
Вся справа саме в цьому – треба йти

Ведуч     Відправляючись в далеку подорож неможливо не послухати порад тих, хто готував цей морський круїз, приймав участь в корабельних працях на верфі, привчав учнів до морського загартовування.

Ведуч

Вчителько найперша, рідна,

Ну як же вам не дякувати в цей час

За те,що розум, щедрість, вміння

Все віддали ви для нас

Ви душі відкрили, даруючи дітям знання.

Якими смішними й малими колись ми з’явились у школі                                                  Якими розумними йдемо сьогодні в життя.

Ведуч Шановні пасажири, вітайте штурмана  першого шкільного кораблика  випускників - 

(Виступ першої вчительки, квіти).

 Ведуч

Наш лайнер перепливає рифи сумнівів і наближається до моря труднощів.У такій ситуації напутнє слово дорослих необхідно вислухати особливо уважно – такий старий морський звичай.

Ведуч         У вас є класний керівник,
Який для вас такий, як мама.
До вас, таких як є, він звик,
І любить вас усіх так само.
Усі роки веде в життя,
Вчить поважати і дружити.
І проводжає в майбуття,
Щоб жити в світі і творити.

Слово для привітання надається класному керівникові                Виступ класного керівника

Ведуч

Увага! Переведіть погляд на праву сторону нашого борту, де ви можете бачити острів «Дитинства». Захоплюючі відчуття у наших пасажирів, але переводячи погляд в ілюмінатори з іншої сторони їх чекає багато нового і цікавого в морі дорослого життя, білетів на зворотну дорогу до острова «Дитинства», на превеликий жаль немає. Тому наші молодші матроси – корабельні юнги, повноважні господарі острова приготували поздоровлення для тих, хто назавжди прощається з дитинством.

·         В - А  пригадуєте з чого все починалося?

·         В-  Ні , не з першого вересня.

·         В- Ви були саме тим  унікальним першим класом, який  розпочав свою шкільну кар'єру на зламі другого і третього тисячоліть.

·         В  І так, свою діяльність ви розпочали у 2007  році з здобуття основ читання, рахунку, правопису. До кінця року вони були здобуті, про що свідчить зроблений в букварі напис одного з першокласників «Аня я тебе люблю!». Хто ця загадкова Аня виявити так і не вдалося.

·         В  - А  що відрізняє першокласника від усіх школярів?

·         В  -Маленький зріст і великий портфель.

·         В  - Один учень і родичів куча.

·         В  -Радісна посмішка і беззубий рот.

·         В  - Зуби сиплються дощем,

Разом ведучі              Значить, в школу ми ідем!

Сценка

 ( Батько і Донька)

Донька: ( з портфелем) Тату, а чому йде дощ?

Батько: ( не відриваючи очей від газети) Підеш до школи дізнаєшся.

Донька: Тату, а в Баби Яги є бабенятка?

Батько: Звідки я можу знати

Донька: Тату, а на що коняці коси на плечах?

Батько: Запитай у коняки.

Донька: Тату, а мотоцикл любить цукерки?

Батько:(розгнівано складає газету) А чого ти не запитуєш свого татка, що любить він? Ось підеш до школи і всі ці запитання будеш задавати своїй  вчительці.

Донька Ну, вчителько постривай!

1 Почекайте, почекайте,

Ви ж і нам слово надайте.                                                                                                    Хоч ми ще зовсім малюки,                                                                                          Вас привітаєм залюбки!    

                                                                                  

2 Скажіть, невже це правда,                                                                                                   Що кілька років тому                                                                                                          Оці ось дяді й тьотя

У перший клас пішли із дому                      

 3

Хотілося б дізнатися,

Чи й досі тьоті Віці

Не хочеться учитися,

У юному ще віці?

4

Чи й досі плаче Боря,

Як в тому дитсадочку,

Коли лягав в колисочку,

Чекаючи на пісеньку

5

Чи й досі дядя Едік

 Не слухає дорослих,

Усе кричить та шкодить,

Чи став слухняний хлопчик?

6

Хотілося дізнатися

Чи й досі наш Іванко

Сидить за ноутбуком

З вечора до ранку?

7

Запитаєм ми Віталю,

Що миліш за все було:

Вивчить всі зірки на небі

Чи подушку під чоло.

8

Хай розкаже нам Тарас

Краще як долати шлях.

Чи губами диринчати

Чи мопедом газувати.

9

І ще скажіть нам, прошу,

Такі вже ми цікаві,

Чи правда, що ми виростем

І будем рівні з вами?

10

Сьогодні ми прийшли,

Щоб щиро вас вітати

І успіхів і щастя

Усім вам побажати! 

2 клас              Другий клас. Пішла таблиця

                   і ночами  стала сниться.

                   Ми її вчимо, вчимо,  на уроках «горимо»,

                Різні дії як насіли –  розібрать не має сили.

                   Стали в ряд частини мови: як багато, чесне слово!

                Як би тут не розгубитись І хоча б чогось навчитись!

 3 клас:      Ось і третій рік ми в школі, а сюрпризів ще доволі.

                   Цифри вирівнялись строєм, як солдати перед боєм,

                   Грізно потяги гудуть, пароплави все пливуть,

                   Треба шлях порахувати звідки шлях і швидкість взяти.

                   Казка, вірш, оповідання  увесь час ведуть змагання.

   4 клас:     Новина чудова , люди, ми в четвертому вже будем :

                   Нелегкі завдання в мові: скільки звуків, букв у слові,

                Підмет, присудок знайди , вірно речення склади,

                  З дієсловом розберись  і відмінювать  навчись.

  5 клас:    Ну, а п’ятий …Ох, цей  п’ятий, ходиш жахом обійнятий:

                Кабінет шукаєш свій. От халепа! Боже мій!

                 Вчителів усіх багато, як же всіх запам’ятати?

              А вимоги? Хоч тікай! Ми всі виснажились вкрай.

Ведучий Давайте подивимось, яка азбука в учителів.

·         Укр.. мова — Ах! Подивися, хто прийшов.

·         Фізика  — Борисе, виплюнь жуйку. 

·         Фіз.-ра — Ви колись заспокоїтесь? 

·          1 — Горе моє, де твій зошит?

·          2 — Давай щоденник, двієчнику!

·         3— Люди ви взагалі чи не люди?

·         1 —Вікторіє, екзамени на носі!

·         2 — Едику, скільки можна розмовляти?

·         3 — Жаль, що ваші батьки постійно зайняті.

·          1 — Запам'ятайте! Знання — сила!

·         2 - І звідки ти взявся на нашу голову?

·         3 — їхали-їхали та й приїхали!

·         1 — Коли все це закінчиться?

·         2 — Мене послухайте!

·         3 — Не треба мене заспокоювати.

·          1—.О, Боже мій!

·         2 — Просто геніально, що ти прийшов на мій урок.

·         3 — Ти ще палиш?

·         1 -   Розвернись, дошка праворуч.

·         2 — Сядь і не нервуй мене!

·         3 — У кого дзвонить мобільник?

·         1 — Феноменальна відповідь.

·         2 — Хто забрав крейду?

·         3 — Циц! Дитина!

·         1 — Чия шпаргалка?

·         2 — Шикарна зачіска.

·          3 — Щоденники мені!

·         1 — погрожує кулаком.

·          2 — Юначе, не заважай мені вести урок.

·          3 — Я пішов  за директором!

·           6 клас:     Призвичаїлись ми трошки , вже не страшно біля дошки,

·                            Але тут нові проблеми - не засвоїли ми теми .

                            Ми вивчали піраміди, дроби, катети, гібриди,

                            губки і материки, мезозой, неандертальців, 

                            кроманьйонців, португальців,

                           й зрозуміли ми з слізьми - гомосапієнси ми !

 7 клас:    Тут пішло іще складніше :

             Подають що розумніше –

                Ось рівняння розв’яжи,

                 Теорему докажи,

               А задачі, а задачі!

              Тато й мама гірко плачуть,

              Стали фізику ми вчити,

               Досліди весь час робити.

                  Та  чомусь земне тяжіння

                  Тягне далі від учіння.

8 клас:      Та невже всім нам тринадцять?

                  Чи б нам ,братці,  закохаться ?

                   На уроках всі зітхають  і записки надсилають.

                  На англійській  TASK  вивчають,

                    Вимову поліпшують свою,

                    Пишуть часто I  LOVE YOU.

 9 клас:       Посоліднішали діти.

                   Вчитися не дуже хочуть,

                   Але голови морочать  нашим бідним вчителям:

                  « Можна я Вам перездам».

                   Далі міні-випуск в нас. Прощавай, мій рідний клас!

10 клас :     Ну, привіт новий наш клас. Подорослішав ти враз.

                    Всі такі дорослі стали, що за парти не влізали.

                    За комп’ютер нас пустили, й працювати з ним навчили.

                     І про грамотність згадали, коли твори ми писали.

                    А на іспити , мабуть, нам перекази дадуть.

Ведуч           От і старші ви за всіх. Цим пишатися не гріх !

                     Вище ноги від землі, ходите, як  корол

 Ведуч          Шкільні роки вже пройшли, це колись, малі були.

                     Вже кінець біля порога – у майбутнє йде дорога!

                               (  З являється Нептун)

Н. Що тут за гвалт?   Хто сміє в океані
Так голосно і весело гудіть?
(Та ще й без мене...)Бачив я востаннє
Таке нахабство ще, як став сивіть!..

Що це за люди?..
Хтось мені пояснить?!
Звідкіль народ оцей сюди припхавсь?..
А я тут, вибачаюсь, не хто-небуть:
Я – сам Нептун, коли тут хтось не знав!..

Вже 200 років так собі тиняюсь
І сам ось на вечірки набиваюсь...
Як постарів, не кликають ніколи...
А я, між іншим, теж ходив до школи.
Були і двійки, й дечого не знав...
Але я вчасно все перескладав!..

Ото роки були, якби ви знали...
Русалки ще за мною упадали...
А зараз – всі відбилися від рук,
Нема порядку: гамір скрізь і стук!..

Чи взять оце усе змішать у хвилях ?..
Хай тоне – не мені тоді не вам...
Подивимося, хто із нас зрадіє,
На дні морському хто з вас заспіва....

Гавайки, що танцювали, починають дипломатичний діалог з Нептуном

Г. №1. Нептунчику, дідусю, не сердися...

Н. Ти ба, вже дідом кличуть?.. Дожилися...

Г. №2. Не ображайся, в нас сьогодні свято.
Оці розкішні люди молоді
Зібрались рідну школу покидати...

Нептун              .. ...Не пустимо!..

Г. №2. Та ні, їм час іти.

Г. №3. Вони достойно вчились і старались
Одинадцять змістовних довгих літ,
Та вже пора їм вирушить настала
В новий, дорослий, самостійний світ.

Нептун               . То хай ідуть!.. Чого отут шуміти,
                              Псувати настрій, турбувати всіх?..

Г. №4.Чого журитись? Краще порадіти
Усім разом нам весело за них!

Г. №5. Нептунчику, не будь суворий дуже.
Хто ж як не ти добріший за дитя?..
Їм видати лиш ти сьогодні зможеш
Путівку пропускну в нове життя.

Нептун                        . Які ж ви меркантильні й хитруваті,
                                       Хоча і гарні – нічого сказать...(оглядаєгавайок)
                                       Гаразд! Розчулили! Не буду заважати...
                                      Тримайте! (дає скриню) Вмієте мене переконать!..

Нептун                          Е-ех, атестати – справді, гарні речі!..
                                       Красиві, ламіновані у вас...
                                       А мій розкис чи не у перший вечір:
                                       На радощах впустив його у квас... (пауза)

                                      Отож пильнуйте ваші атестати,
                                     Як підете світанок зустрічати!..

Гавайка 1    . Нові дороги вас чекають,
                      Майбутні враження нові.
                      Хай труднощі вас не лякають,
                      Здійсняйте мрії всі свої!!!

Гавайка2       А як пролине кілька літ,
                      Щоб не забули ви про нас,
                      Візьміть цей чудо-атестат
                      Що рідним був завжди  для вас.    Вручають великий атестат

  Ведуч

Клас оцей неординарний,

Він у школі легендарний.

Про цей клас можна сказати:

Вміють вчитись і гуляти.

Ведуч

Клас цей – скриня діамантів:

Скільки в ньому є талантів –

І поетів, співаків,

І спортсменів, й диваків!

Є майбутні журналісти,

Кулінари й фінансисти,

Модельєри, танцюристи.

Але, всі вони артисти.

Ведуч            З у с т р і ч а й т е!!!

В.                  Цікавих і кмітливих!

В.                  Усміхнених, веселих, жартівливих!

В.                  Задуманих, закоханих, мрійливих!

В.                  Серйозних і дорослих, серцю милих!

В.                   Сучасних, прогресивних, заповзятих!

В.                   Старанних, працьовитих і крилатих!

В.                   Неприструнених, впертих, незбагненних!

В.                  І волелюбних, неповторних –

В.                   І н д и в і д у а л ь н и х!!!

Ведуч               С-т-р-і-ч-а-й-т-е!

Ведуч             Насправді унікальний клас –_6__ козаків і __1____ дівчину

Ведуч.            Призерів, переможців, активістів!

 Ведуч            Спортсменів, силачів і футболістів!!!

 Ведуч             Простих, земних, вродливих, яснооких!

                  З являються пірати під музик   (Звучить «Хафанана».  ) 

 Пірат 1.  Зліва по курсу — Острів скарбів.
 Пірат   2.  Пірати, корсари, флібустьєри. Як давно це, здаеться було.
 Пірат 1.А може і не було? Тільки в казках і легендах?
 Пірат  2. Та ні. Я бачу їх. Вони чекають на зустріч.
 1-Й пірат, Дорогі випускники! Ми до вас — з дружнім візитом
 2-й пірат- І таким ось реквізитом.
 1-й пірат-Ці слова щирі про вас здивували навіть нас.

    З усмішкою  згадаєм той далекий час

Не забути нам  його ніколи

Як тебе, Едик у 5. клас

Батьки привели до нас у школу

А зараз він грає у ігри спортивні

Накачавши  м язи дивні

Працювати  любить дуже

До дівчаток не байдужий

Він товариш благородний

Добрий, чесний, гарний модний

Щира посмішка оця завойовує серця.

У шкільних святах не мало, Ваню всі  запа м’ятами

Він вірша міг розказати, в інсценівці роль зіграти,

Ваня актором може стати, в Голлівуді виступати

Ще й в комп ютерах він ас

Всім покаже вищий клас……(Звучить пісня «Остров невезения» з к-му «Діамантова рука». з'являються 2 гавайки). 

1-гавайка. Здогадались? Ми на острові невезіня. Час від часу ви всі
побували там.
2-гавайка. I те, що ви вважали невдачами — нещасливий білет на екзамені, чиєсь нерозділене кохання — в дорослому житті згадуватимете з ніжним ще-мом у серці!.

1-гавайка. Не бійтесь ступити на наш острів — і в подальшому житті вам услихнеться тільки удача. Прийміть і від нас вітання 

Віка дівчина красива, як ніхто вона смілива

Не завжди бувала в школі

Знає справжній присмак волі

Погуляти любить Віка

Каже знайде чоловіка

Щоб любив і поважав

Й в атестат не  заглядав

1-гавайка   Везіня вам.
2-гавайка. I тільки везіня. А коли буде зовсім важко, пам'ятайте, що біля
берегів нашего острова часто з'являється Золота рибка, що допоможе вам у здісненні бажань. Переконайтесь самі.
(Звучить «Музика прибою». «Випливає» Золота рибка).     Золота рибка.

Красень з виду наш Борис,

Ще й розумний дуже

Лиш недолік є один

Він з дзвінком не дружить.

Та проблему цю рішить

Дуже непогано

Розклад   зможе  відмінить

Як міністром стане.

Золота рибка     На горизонті! я бачу парусник з червоними вітрилами.
  Це добра ознака. Адже це символ здійснення найзаповітніших
мрій. I чарівна Ассоль запевняє нас саме в цьому.

Тарас у нас хлопчина гарний до роботи він управний

Трудове любив навчання  і на скутері катання

Мріє в технікум вступити, щоб із технікою дружити

Хай щастить тобі в житті, у твоєму майбутті,

Хай здійсниться твоя мрія, прийде успіх і надія.

                      
Ассоль             Я змалечку знала,що збудуться мрії,

                         Хай і ваші юначі здійсняться надії

                         До всіх хай прилинуть вітрила червоні,

                         Бажаю усім вам щасливої долі.

Любі мої! Цінуйте свою мрію, любітъ її, боріться за неї. і тоді в життя кожного ввійде червоний вітрильник надій. А мої вітання випускникам прийміть як талісман удачі.     (Пісня   Ассоль з відео)

(Виступ випускників)
             

             Ось і пролетіли наші будні й свята.

Непомітно швидко збігли ці роки.

Вже прощальний вечір. Рідна alma mater.

На обличчі друзів сліз сумні рядки.

 Позаду все: перерви і дзвінки,

Калейдоскоп уроків, вчителів заміна.

Тепер чекайте інших нам на зміну,

Бо вже сьогодні ми – випускники.

             Позаду все: концерти і змагання,

Важкі контрольні, екзаменів пора.

Настав вже час розлуки і прощання.

Та хочеться сказати вдячності слова.

             Час настав прощатись. Хтось зітхає нишком

І не вірить досі, що затих дзвінок.

Вже з бібліотеки не загубить книжку

І не прогуляє сьомий свій урок.

Збулися мрії – ось вона, свобода!

Так близько – лиш на відстані руки!

Життя доросле. В синю даль дорога.

Прощайте друзі, вчителі, батьки!

 Прощай  же школо, прощай мій рідний край!

Простий закон життя: усе минає.

Життя доросле! Ти нас зустрічай!

Щасливе майбуття нам руки простягає.

             Позаду все, і все іще попереду:

Бал випускний – це лиш межа тонка,

Дитинство залишилось на тім березі,

Світанок долі жде мене, випускника.

 Вчителям ми вдячні, за ваше терпіння,

За таке ласкаве батьківське тепло.

Пагони науки. Творчість і горіння.

Праця й відпочинок – все у нас було.

  Любі наші вчителі! Ми всіх Вас пам’ятаємо і любимо: 

.Здоров’я вам від Бога й від роси! 
Високого польоту – думці, мрії! 
І щедрої, душевної краси! 
Любові щирої, і Віри, і Надії! 
Сплітайте славних успіхів вінець! 
Започаткуйте гарні, добрі справи! 
Несіть, як факел, полум’я сердець! 
Во ім’я учнів, школи і держави! 

Усі шкільні працівники і вчителі, 
Прийміть уклін наш до землі, . 

Прийміть від нас ці квіти, як подяку,
                          В них - часточка дитячого тепла.
                          Ми дуже вдячні Вам, що  Ви для нас зробили -
                          Здоров’я вам на многії літа!    (музика, вручення квітів)

  Ведуч Позаду острів «Дитинство», заплава юності, море труднощів.

Та давайте пригадаєм, 
Хто ввесь час про все це дбає? 
Хто ночей не досипали, 
Гарний одяг купували, 
Телефони дарували, 
Днями плідно працювали, 
Вранці в школу підіймали, 
Вдома вірш перевіряли, 
І хвалили, і повчали, 
Ведуч

Вас любили й шанували, 
Помилки усі прощали? 
Бо для них ви – найрідніші, 
Кращі і найрозумніші... 
Хто ж оці чарівники? 
Звісно, ваші це БАТЬКИ! 

Ведуча  Ми припливли на тихий, красивий острів. Тут не буває ні підводних скель, ні сильних течій, ні постійних вітрів. Погана погода нетривала, шторми швидко згасають. Це прекрасне море вашого дитинства. Це острів «Батьківський»

Ведуч

Якщо є щось святе на землі, то це батько та мати. 11 років тому вони привели вас вперше до школи, даючи настанову: «Вчися, синочку! Вчися, донечко!».

Ведуча

Де рідна хата, вишень два ряди,

Де так палахкотіли ще осінні квіти,

Сказала мати: «В школу, синку й доню, йдіть!»

Напутнє слово батько мовив: «Вчіться гарно, діти!»

   (випускники звертаються до батьків)

Провчилися з нами і мами, і тата,

Разом переходячи з класу у клас.

Їм правила всі довелося згадати

І навіть уроки робити за нас.

                         На батьківські збори ходили матусі,

                         Хоч, правда, і тато був раз, може два.

                        А що було після – сказать не беруся,

                        Не можу дібрати культурні слова.

Були в нас «проколи».Ну що ж тут робити?

Щоденнику, друже, ми винні – прости!

Не раз довелося тебе нам губити –

Ми вас шкодували, шановні батьки!

                 Мчать літа, мов без припону коні,

Сніг на скроні сріблом опадає.

Мамо,мила, дай свої долоні,

Твоя доня пісню їм складає.

Припаду до пучок тих устами,

Ревно їх сльозами окроплю…

Як сивіють рано наші мами!

Як ми пізно мліємо від жалю!

Уклін тобі, мій рідний тато

За те, що ласка у тебе є,

Нехай же рідну нашу хату

Біда і горе обмине.

За те, що можемо мирно жити,

За те, що нас ти бережеш,

За те , що вмієш нас любити,

То ж будь щасливим ти без меж.

Спасибі, тату дорогий!

За те, що всі сімнадцять років

Ти вів мене за руку в світ,

Такий незнаний і широкий,

За те, що душу віддавав,

Допомагав в тяжку хвилину,

Усі образи ти прощав

І захищав свою дитину

                                        Спасибі вам, мої батьки,

                    За теплоту й любов родинну.

                    За дружбу й спокій у сім ї

                    І за турботу щогодинну.

                    За вашу відданість святу

                    Своїм уже дорослим дітям,

                     За людяність і доброту,-

                     Ми вдячні вам за все на світі!

Ведуч   Вишивала мама рушник. Безсонними ночами мережила хрестик до хрестика, скроплювала те вишивання непроханими сльозами, щоб стелилася її кровиночці дорога чиста і щаслива.

Ведуч     Мати, як символ домашнього затишку, як оберіг, дарує рушник, коли виряджає в дорогу своїх дітей. Сьогодні наші випускники вперше вирушать в нелегку дорогу самостійного життя.

Ведуч    Ми просимо вас, шановні матері, підійдіть до своїх дітей, хай вклоняться вони вам низенько за недоспані ночі, за постійну турботу, вручіть їм рушники, які завжди будуть нагадувати тепло материнських рук, вашу ніжну ласку.                              

Ведуч       Випускники прекрасні, духом сильні

І перед ними тисячі доріг.

Збудують щастя в Україні вільній,

Матусі дайте їм свій оберіг

Ведуч    

Слово батьківське здавна цінується,

Має велику вагу у родині.

Час настає – і мусять давати

Батьки поради дорослій дитині. (Благословення батьків)

. 1.Дорогі наші діти! Все, що визріло, мусить почати нове життя: насінина кульбаби, що полетіла за вітром, щоб засвітитися сонечком, упавши десь серед світу; яблуко, що відірвалось від гілки, обважніле від соків… Це неминуче. Це поступ невідворотний. Підношу цей коровай над вами в благословенні на дороги у світі нелегкі, на любов до Вітчизни палку.

2.Благословляю вас неспокоєм за долю вашу високу, поглядом у майбутнє тривожним. Оборонити полетіла за вітром, щоб засвітитися сонечком, упавши десь серед світу; яблуко, що відірвалось від гілки, обважніле від соків… Це неминуче. Це поступ зеленого яблука – може, його кислинка до тями вас верне… невідворотний хочу від лиха молитвою щирою, нелукавою, на прощення щедрою; освятити ваші помисли незрадливою вірою у людей, у добро.
3. Благословляю вас святою маминою сльозою, що її ви не помітили, якраз на той час відвернувшись ненавмисне. Нехай та сльоза вам зблисне серед темної ночі невдач, нехай породить ридання-плач, що душу очистить.
4.Благословляю вас зеленим яблуком вашого дитинства, що було символом доброти, цеглиною світобудови, щаблем, що піднімав до розуміння істини.
Якщо безвихідь наступить жорстокою ногою на серце, дотягніться рукою, заплющивши очі, до того далекого зеленого яблука – може, його кислинка до тями вас верне…
5. Благословляю вас сонячним зайчиком, що жив колись на вашій парті; він інколи був посланцем вашим і перестрибував на сусідню, запалюючи рум’янці у дівчини, розцілованої сонцем… той зайчик любив ловити добрий погляд учителя і нести його вам для певності: все гаразд, ростіть!
6. Благословляю вас дзвоном бджоли, що будила на вашім подвір’ї медами обтяжену липу. А липа зустрічала вас із недалеких доріг, плескаючи в зелені долоньки, даруючи мед, що був такий невтоленно-солодким. Гіркоти ані краплі не принесла вам мудра бджола.
7. Благословляю вас болем у серці, бо вже не втримати вас, не спинити, від негоди не затулити. Сміло крокуйте вперед! Та назад оглядайтесь – там лишаються ті з кого ви проростали, хто наповнював любов’ю!

Ведуча: Учні, пам`ятайте, що скоро старіють батьки не тільки від праці і втоми, скільки від сердечних хвилювань, переживань, прикростей і кривд. Ваше недобре слово — це подряпина на ніжній тканині батьківської душі. Батьки знесуть усе — біль і горе. Але від кожної такої подряпини залишається рана на все життя.
Ведуч       Будьте добрими дітьми для своїх батьків, скільки років вам би не було.
Питайте у них поради, несіть їм свої радості і печалі. А одержите свій перший заробіток — купіть батькам подарунок. Це буде вияв вашої вдячно вдячності. Завжди несіть у сім`ю мир і спокій, радість і щастя.

Син: Розкажи мені, мамо, про квіти.
Вони завжди і всюди цвітуть?
Мати: Воно так. Та морози невтішні
Часом цвіт їх прекрасний зведуть.
Син: Розкажи мені, мамо, про юність
Вона ж вічна в душі. Чи не так?
Мати: З віком, сину, приходить лиш мудрість.
Роки ж зупинити не зможеш ніяк.
Син: Розкажи мені, мамо, про друзів.
Їм можна в житті довіряти?
Мати: Вірні друзі пізнаються в тузі.
Будь розумним і вмій їм прощати.
Син: Розкажи мені, мамо, про долю.
Чи людині підвладна вона?
Мати: Наша доля, мій сину, як море.
Той пливе лиш, хто має човна.
Син: Розкажи мені, мамо, про серце.
Чом страдає найбільше від слів?
Мати: У житті все пізнати прийдеться.
Головне, щоб любити умів.
Син: Розкажи мені, мамо, про роки.
Для батьків чом не вічні вони?
Мати: Роки, синку, не згаснуть допоки
Матерів пам’ятають сини.

Випускник Дмуть вітри і підіймають хвилі,

Океан життєйський клекотить,                                                                       Переможем, чи впадем безсилі?

Шлях далекий і важкий лежить.

Випускник  За кормою закипає піна,

Хмарить на обрії блакить.

Будьте  за мене впевнені й спокійні,

Хай вас моє майбутнє не страшить. ( Квіти, пісня батькам)

                                                                                                                                                                     

Ведуч          Далеко у відкритому морі де вода зовсім синя, наче пелюстки волошок і прозора, наче скло. На піщаному дні стоїть прекрасний морський палац. Там живуть  прегарні русалки, ніжні немов пелюстки троянди, з очима синіми, ніби глибоке море і карими, немов зорі.

Ведуч    Синім морем мандрують  5  відважних моряків.

Ведуч   Душа моряка, безмежна мов море, а його відвага, що шторм у 12 балів, і кожен моряк в душі мріє зустріти свою прекрасну русалку і від великого кохання, яке виникне між ними він стане справжнім мачо, а вона пристрастною дамою його серця.

Ведуч               Такими бачать себе сьогоднішні випускники.

                Такими ми хочемо вас запам'ятати.

Ведуч   

  Тож хай залишиться на згадку вальс,

 Нехай тремтить серденько, як згадає,

 Про те, як закружляє вас

 У школі відтепер уже востаннє.

Ведуч

 У вальсі покружляєте ще раз,

 І хай завжди цей танець вас єднає,

 Танцює випускний наш клас,

 В дорогу дальню він бо вирушає.

           Бо у серці тисяча бажань.      (Звучить вальс, випускники танцюють)

Ведуч

Ми підпливаємо до кінцевого пункту сьогоднішнього призначення

Ведуч

Вечір цей святковий і врочистий                                                                      Сплинув так, як з гір стрімких вода.

Через п’ять, чи може десять років                                                                                      Ви повернетесь до рідного гнізда.

Ведуч                                                                                                                                                                     

Дорогі випускники! Попереду і вас цікаве життя, а воно ніколи не буває легким. Будьте готові до будь-яких випробувань, будьте в житті чуйними, чесними, порядними людьми, людьми потрібним іншим.

Адмірал (голос з-за сцени)                                                                                                                              

Шановні випускники! Поздоровляю вас з прибуттям. Тепер ви можете зійти з палуби корабля дитинства в доросле життя !!!

 Ведуч

Дорогі гості!

До випускників підійдіть,

Поцілуйте їх, обніміть, привітайте.

Успіхів долі і щастя ви їм побажайте.